Розглянуто кроскультурний менеджмент як науку та навчальну дисципліну. Проаналізовано вплив культури на організаційну поведінку в сучасному світі. Увагу приділено джерелам і параметрам культурних розходжень на робочому місці. Розкрито суть класичних понять менеджменту, зокрема, комунікації, стилів управління, лідерства, мотивації у кроскультурній перспективі. Показано вплив культури на міжнародні ділові відносини. Запропоновано класифікацію світових культур за параметрами Г. Хофстеда. Визначено характерні риси народів різних культур на підставі класифікації Р.Д. Л'юіса.

Расмсмотрен кроскультурный менеджмент как наука и учебная дисциплина. Проанализировано влияние культуры на организационное поведение в современном мире. Внимание уделено источникам и параметрам культурных расхождений на рабочем месте. Раскрыта сущность классических понятий менеджмента, в частности, коммуникации, стилей управления, лидерства и мотивации в кроскультурной перспективе. Показано влияние культуры на международные деловые отношения. Предложена классификация мировых культур с помощью параметров Г. Хофстеда. Определены характерные черты народов разных культур на основе классификации Р.Д. Льюиса.

Проаналізовано та узагальнено основні напрями вивчення просторової мови в межах міждисциплінарного підходу з метою одержання вичерпної характеристики просторової мови та визначення цього терміна. Проведено огляд основних гіпотез щодо сприйняття людиною просторової інформації, її інтерпретації, кодування та концептуалізації. Доведено, що основні просторові концепти формуються в процесі емпіричного пізнання навколишнього середовища системою просторової когніції, універсальність якої зумовлена фізіологією людини. Розглянуто взаємодію системи просторового уявлення людини, її концептуальної системи та мови. Доведено, що через вивчення лінгвістичної презентації простору можливо пізнати просторове уявлення людини взагалі. З ціллю визначення, які просторові концепти набувають вербалізації в мові, проведено опис усіх можливих просторових характеристик об'єктів, просторових відносин між ними та просторових відносин між об'єктами та територією. Визначено, яким чином певні просторові концепти можуть набути мовної об'єктивації, які мовні одиниці можуть бути віднесені до просторової мови. Спираючись на отриману інформацію окреслено основні характеристики просторової мови, як лінгвістичного явища, та визначено термін просторова мова.

Обгрунтовано історичні та геополітичні передумови європейського покликання України. Доведеноі глибокі витоки європейської ідентичності українців. Зосереджено увагу на певних перешкодах, що існують на шляху такого становлення - рисах української національної свідомості, прагненні Росії збільшити рівень залежності від неї України тощо.

Дисертацію присвячено комплексному, поліпарадигмальному дослідженню фразеологічних одиниць (ФО) просторової семантики в українській та англійській мовах. До просторових фразеологічних одиниць (ПФО) віднесено такі, у семантичній структурі фразеологічного значення яких виявлено інтегральну сему простору. Із застосуванням комплексної методики, яка доповнює існуючий у сучасній лінгвістиці поліпарадигмальний аналіз ідеографічним і лінгвокультурологічним аспектами, розроблено типологію ПФО, яка складається з чотирьох класифікацій: ідеографічної, структурної, семантичної та мотиваційної. За результатами зіставлення фразеотематичних груп, структурних, семантичних і мотиваційних типів ПФО визначено їхні особливості та встановлено позамовні чинники, під впливом яких вони сформувалися, визначено типологічні риси порівнюваних мов у плані вираження в них просторових понять.